|
Проффесор Зварич назвав Юлю
гадюкою! ”Неформально я вже в команді
Тимошенко” український
буржуазний націоналіст Роман Зварич,
що
перекваліфікувався у ліберала та хоче відкрити
власний маленький ресторанчик Старовинний відреставрований
іконостас висить на стінах кімнати, де працює народний депутат від блоку ”Наша
Україна — Народна самооборона” Роман Зварич, 55 років.
Розповідає, що коли був
призначений міністром юстиції, Сюзана Станік (очолювала Мін’юст у 1997–2002
роках. — ”ГПУ”) залишила кабінет із білими меблями і зеленими
стінами. — Я думав, що здурію! Не міг там
працювати. Ішов до своїх заступників або в приймальні сидів. Нарешті знайшов шість мільйонів позабюджетних
коштів для завершення ремонту. Це не були хабарі, за це нічого ніхто не хотів.
Зараз кабінет міністра юстиції просто шикарний! Наступники
подякували? — Якби ж хоч одна скотина слово
сказала! — сміється. — Ні Головатий, ні Лавринович, ні Оніщук. Так, ніби це в
порядку речей! Як ”любі друзі” Ющенка стали
”любими друзями” Тимошенко? — Є комбінація причин. Але все
зводиться до того, що президент ”кинув” свою команду. Просто віддав її на
поталу! Подумайте: у 2002, 2003, 2004 роках була потужна команда. Ми зробили
революцію! Юля і Турчинов мали відношення до цього, але основне планування
велося в нас. А президент просто знищив цю команду. Про що йшлося на зустрічі з президентом
напередодні нового року? — У Віктора Андрійовича є одна
позитивна риса: він упертий. Це не дозволяє йому в принципових питаннях іти на
компроміси. Він тебе буде довбати, довбати, довбати! Поки ти не скажеш, що
перейшов на його позицію. Якось з їхнього боку сидів сам Янукович, а нас — ціла
армія. Ющенко тоді переконував про якесь формулювання по мові. Янукович спокійно
слухає цей монолог, який тягнеться 40 хвилин. Нарешті Ющенко закінчив і Янукович
має щось сказати. Він каже одне речення: ”Пане президенте, ви не турбуйтеся, я
вас запевняю — ми домовимося”. По-донецьки. Я дивлюся, яка буде реакція
президента. Віктор Андрійович дивиться на Януковича, а той нічого більше не
говорить. Дивиться, дивиться... Така довга пауза, і тоді каже: ”Знаєте, я таки
вас не переконав”. І починається чергових 45 хвилин! Тимошенко з Ющенком воюють на
смерть. Президент готовий пожертвувати своїм другим терміном, щоб знищити
її? — Я відчуваю, що президент
прийняв рішення не балотуватися на другий термін. Бачили малюнок, коли дві гадюки з двох
боків себе поїдають? Тут щось схоже. Нині ви в команді
прем’єрки? — Думаю, що так. Але неформально.
А там побачимо. Я ж не знаю, куди вона далі поведе. Не боїтеся в ній так само
розчаруватися, як у Ющенку? — Звичайно ж, боюся. Але якось ми
з Юлею говорили, і я їй вирішив сказати трохи відверто: ”Бачу, ти свою команду
не кидаєш і бережеш”. Вона клялася, що якщо я перейду в її команду, то можу бути
впевнений, що вона мене ніколи не кине. Думаєте, моє рішення було раптовим? Ні.
Я до нього йшов півтора року. Я був відданий президенту. Тимошенко закидають те, що вона
не любить Україну. — Я не можу так сказати. Вона не
сильно переймається патріотичними почуттями, тобто такими, які будуються
виключно на емоційному началі. Але ті, які в неї є, — вони достатньо сильні. Це
не шароварщина. Її загравання з Москвою лякають
багатьох патріотів... — Мене теж. Але мені здається, що
вона це робить, бо відчуває сильну потребу підкріпити окремі позиції в
українській державі. Принаймні я хочу в
це вірити. 19.03.2009 Р. КАВАЦЮК, О.
СМАЛЮХІВСЬКА
|