<< назад

Путін: Шлях Росії це - євразійський імперіалізм

 

частина друга

 

6 березень 2010 року на зустрічі із першим заступником

Голови начальника прикордонної служби РФ

Вячеславом Дорохіним Кадиров назвав Путіна Президентом Росії.

Причому надалі свою помилку Кадиров свідомо не виправив…

 

Тепер про експансію російського капіталу в Україну. За даними Держкомстату, на 1 січня 2009 року обсяг прямих інвестицій в економіку України з Росії склав $ 1,851 млрд. Не густо. Однак російські статоргани показують помітно більшу цифру - $ 2,4 млрд. Але і це видається лише вершиною айсберга. Російський капітал заходить на територію України ланцюжком «товариством з обмеженою відповідальність», з офшорів Кіпру, Віргінських островів та з інших територій.

Тому безліч прикладів. Наприклад, РАО ЄЕС в час боротьби за контроль над українськими обленерго ховало своє обличчя за брендом свого штатівського партнера AES Silk Road. У сумі інвестиції з таких економічних гігантів як Кіпр і Віргінські острови на 1 січня 2009 року склали $ 8,998 млрд. Левова частка з них має російське походження

 «Газпром» давно в степах України. «Газпром» вкорінюється всерйоз і надовго. Дрібні виграші, якими він під`юджує візаві, в кінцевому підсумку обертаються стратегічним програшем для останнього.

Нафтохім - був наш, став ваш. Вже в 2006 році російський бізнес в Україні міцно контролював 90% постачань нафти, більше 80% потужностей НПЗ і 70% ринку паливно-мастильних матеріалів.

Обленерго? Українського тут залишилося мало. З 25-ти Обленерго в 16-ти міцно укорінився російський капітал. У 6-ти з них російські бізнес-структури володіють від 70% до 100% акцій, у 5-ти Обленерго близько 40%.

В царині енергетики РАТ «ЄЕС Росії» наклав лапу на «Донецькміськгаз», «Криворіжгаз», «Харківгаз» і «Дніпрогаз».

Металургія - господарям тісно від гостей. Перерахую тільки найбільш велику російську власність в ГМК бо все, чим володіють росіяни не втиснути в одну статтю. «Російський алюміній» володіє - ЗАТ «титаново-апатитової компанією», Миколаївський глиноземний завод, Запорізьким алюмінієвим комбінатом, «Інтерсплаву» і десятком більш дрібних активів. «Северсталь» - «Дніпрометиз». «Рособоронекспорт» - 50,1% акціями найбільшого в світі виробника титану ВСМПО-АВИСМА Україна. Ігор і Олег Чуркіни - «Нікопольський завод сталевих труб« ЮТіСТ »,«Нікопольський південнотрубний завод ».

Машинобудування (суднобудування) - припливли. Щоб не втомлювати читача переліком активів перейшли під контроль російських бізнес-груп, мазаниною однією фразою. Російський капітал встановив контроль над 70% підприємств у торговому суднобудуванні і близько 60% у військовому. Дуже активні сусіди в енергетичному машинобудуванні і автомобілебудуванні (ВАТ «Львівський автобусний завод»).

Фінанси, банки. До початку кризи офіційно вважалося, що частка іноземного капіталу в статутному капіталі українських банків становила приблизно 36% з яких близько половини російський капітал. Російському капіталу належать 13 українських банків, 3 з яких входять до десятки найбільших банків України. Останнє російське придбання - «Промінвенстбанк». Його придбав держбанк РФ - «Зовнішекономбанк», в якому головою наглядової ради є сам Путін. Пан Володимир Матвієнко банкір-патріот і за сумісництвом український поет не встиг і оком моргнути, як опинився на вулиці.

Можна нескінченно довго перераховувати відомі українські бренди, головні офіси яких знаходяться в Первопрістольной (МТС, Київстар, Голден Телеком, «Квазар-мікро», мережі гіпермаркетів і супермаркетів, рій консервних, молочних заводів і комбінатів і т.д.). Поки патріоти сперечаються про якість свідомості, в пресі все частіше з`являються повідомлення про те, що українські підприємства «переходять» до сусідів.

Наприкінці 2008 року пройшло повідомлення: «Мотор-Січ» викупила частину території Дубнінского машинобудівного заводу і була готова інвестувати в його організацію $ 80 млн. Гендиректор В. Богуслаєв пояснив: «... ми переносимо до Росії виробництво наших двигунів. Виробництво буде зареєстровано і організовано за всіма законами, які регламентують випуск оборонної продукції на території Росії ».  Зрозуміло, що Дубнінскіе потужності не стануть російським філією запорізького заводу. Росії не потрібні конкуренти на своїй території, тим більше, що не пізніше 2010 року федерали мають намір запустити власне виробництво вертолітних двигунів. Швидше за все, керівництву «Мотор-Січ» після початку роботи в ВАТ «Дубнінскіе мотори» запропонують створити спільне підприємство з одним з російських Моторобудівник. А там відбудеться формальне поглинання «Мотор-Січі» російським виробником. Всі провідні фахівці «Мотор-Січі» поступово будуть переселені в Підмосков`ї, вони отримають ключі від нових квартир і незабаром широка номенклатура конкурентоспроможної наукомісткої продукції в Україні випускатися не буде.

Як правило, з 2005 року, засновниками нових підприємств в Україні є громадяни РФ. Природно вони реєструються в Росії, а значить, є суто російськими підприємствами з наслідками, що випливають: податки і прибуток залишаються за місцем реєстрації. За різними оцінками російський капітал контролює близько 25% найбільших підприємств в Україні. Експерти пліткують, що понад 30% промислового потенціалу країни мають пряме відношення до російських бізнес-групам. Образно кажучи, сусіди володіють блокуючим пактом. І будь-яке обмеження прав російського власника обов`язково викликає жорстку реакцію сусідів.

Ющенко згорів на роботі бо почав обмежувати права російського капіталу. Ти можеш сидіти на пасіці, розмовляти з бджолами, якщо більше зайнятися нічим, але націоналізація власності нерезидентів це справа свята, про яку забувати не можна. У результаті Віктор Андрійовичу допомогли натягнути на виборах 5%, і з тим багажем відправили на пасіку.

Жорстка експансія російського капіталу продовжиться і далі. Це даність капіталістичного буття, яку ми не в силах змінити. Неконструктивний, недіалектичний опір цьому процесу тільки ускладнить економічне становище України.

09.03.2010

А. Даль