КОЛАЖ

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

(Народна українська пісня

„Реве та стогне Дніпр широкий”

на слова відомого українського поета 

Коваленка Олександра Івановича

в передостанній реінкарнації названого

Тарасом Григоровичем Шевченком)

© Ігор Каганець, Інститут метафізичних досліджень `Перехід-IV` 

ДО ВСЕСВІТНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ-ГРОМАДИ,

РЕФОРМАЦІЯ: 25 ПУНКТІВ

23.06.2007

Про застосування напрацювань корпоративного управління і корпоративного права для формування держави нового типу, спроможної здійснити перехід світової української спільноти на вищий цивілізаційний рівень і посісти гідне місце в глобалізованому світі третього тисячоліття.

В умовах стрімко зростаючої глобалізації, тобто формування єдиного планетарного фінансово-економічного простору, очевидним фактом є руйнування способу життя національних держав. Їхні території, їхній економічний та інформаційний простір дедалі агресивніше опановують транснаціональні корпорації, які, порівняно з державами, володіють раціональнішою організаційною структурою та незрівнянно ефективнішим управлінням. Національні держави втратили конкурентоспроможність. Їхнє руйнування призводить до знищення етнічного розмаїття людства, знищення його природної структури і, як наслідок, знищення людства як такого.

Небезпека посилюється тенденцією перетворення західного суспільства на суспільство-кіборг, у якому людину дедалі більше розглядають і використовують як машину. Проявом такої кіборгізації стали безвідповідальні генетичні втручання, розвиток систем таємного спостереження і тотального контролю, глибинна ідеологічна обробка і маніпуляції суспільною думкою. Окремої уваги заслуговує «чіпізація» населення, тобто вживляння в людське тіло мікрочіпів у ролі електронного паспорта, медичної картки, фінансового ідентифікатора, пристрою глобального позиціювання. За всім цим уже стоїть потужний бізнес, а для психологічного звикання людей до ідеї «чіпізації» здійснюється масована реклама пірсингу — проколювання частин тіла металевими предметами.

У результаті наш світ дедалі більше перетворюється на суцільне сіре асфальтоване поле — ідеальний простір для безперешкодного пересування капіталу та контрольованої кіборгами людської «біомаси». А щоб «людський фактор» не заважав робити гроші, здійснюється системна дебілізація масової свідомості зі зведенням її до рівня тваринних інстинктів та бінарного («нуль» або «одиниця») мислення, бо воно зрозуміле кіборгам і легко ними контролюється.

Протистояти роботизованому сатанізму й успішно конкурувати з глобальними безнаціональними корпораціями можуть тільки глобальні національні держави-корпорації. Їхня перевага ґрунтується на вдалому поєднанні можливостей національної держави та можливостей корпорації. Активами держави є територія, природні ресурси, легітимна армія, міжнародні договори, єдина мова, багатовікова історія, етнічна культура та самосвідомість, расова солідарність, власна монетарна система. Активами глобальної корпорації є раціональна й ефективна модель управління, ретельний облік, надійний захист власності, розвинені правові процедури, відповідальність керівництва, плекання корпоративної культури, персональна зацікавленість акціонерів в успішному функціонуванні корпорації як колективного організму, винагорода за кінцевими результатами.

Бурхливий розвиток комунікацій 90-х років 20-го століття привів до нового етапу розвитку людства, який позначають терміном «глобалізація». «Глобалізація — це процес формування й наступного розвитку єдиного загальносвітового фінансово-економічного простору на базі нових, переважно комп’ютерних технологій» (Делягин Михаил. Мировой кризис: Общая теория глобализации. — ИНФРА-М, 2003, 768 с.). Головними гравцями на цьому просторі вже є не національні держави, а транснаціональні корпорації. Нині ТНК здійснюють дві третини світової торгівлі, причому третина світової торгівлі є їхнім внутрішньо фірмовим оборотом. Національні ж держави дедалі менше впливають не лише на зовнішню торгівлю, але й на власну економіку, фінансові, людські та інформаційні потоки; більше того, національні уряди все частіше стають маріонетками ТНК.

Всесвітня національна держава-корпорація — це чергова еволюційна форма самоорганізації етнічних спільнот, реалізація їхнього природного права мати власний дім і бути в ньому повноправним господарем. У світі третього тисячоліття домінуватиме та нація, яка перша самоорганізується у всесвітню національну державу-корпорацію. До 2012 року Україна має здійснити перехід до національної держави у формі глобальної корпорації — і тоді їй не буде рівних за конкурентоспроможністю. Ця новітня держава, сформована на українській землі, буде органічним продовженням державотворчої лінії аріїв-оріїв, кіммерійців, скіфів, сарматів, антів, русів та козаків. Вона стане добрим прикладом для інших народів планети у формуванні ними їхніх власних етнічних держав.  (?!, Прим .Ред.)

Означену вище передову форму постіндустріальної держави ми називаємо Третім Гетьманатом (після Першого гетьманату Богдана Хмельницького та Другого гетьманату Павла Скоропадського). Він нам потрібен: для захисту волі й прав українського народу, його незалежності й безпеки, спільного добробуту, стійкого розвитку, внутрішньої згуртованості та культурної різноманітності; для надання якнайбільшої рівності шансів його громадянам; для тривалого збереження природних основ життя та мирного і справедливого міжнародного порядку.

З ЦІЄЮ ШЛЯХЕТНОЮ МЕТОЮ:

Українці всього світу об’єднуються у всесвітню національну державу-корпорацію, центром базування якої є земля України, з філіями на всіх континентах в місцях компактного проживання українських громад. Мета держави, її правові основи та механізми контролю чітко прописуються в головному статутному документі — Конституції Третього Гетьманату, розробленій на основі українського звичаєвого права і перевірених світовим досвідом принципів державного та корпоративного управління.

ДО ДЕРЖАВИ НОВОЇ ЕПОХИ

Йдеться про застосування напрацювань корпоративного управління і корпоративного права для формування держави нового типу, спроможної здійснити перехід світової української спільноти на вищий цивілізаційний рівень і посісти гідне місце в глобалізованому світі третього тисячоліття.

Головні особливості цієї нової держави:

1) вона формується як глобальна корпорація мережевого типу з територією базування в Україні та підрозділами у тих країнах, де компактно проживають українці, що захотіли стати її громадянами-акціонерами;

2) її правова система ґрунтується на українському Звичаї і є синтезом кращих напрацювань державного та корпоративного права;

3) її місією є формування цивілізації вищого рівня зі стрімким переходом до нової екологічної ніші, тобто на якісно вищий рівень стосунків «Людина—Бог», «Людина—Людина», «Людина—Природа», «Людина—Техносфера»;

4) її головним ресурсом і головною цінністю є нова українська людина і нова українська громада;

5) етнічне українське ядро забезпечує потужну корпоративну культуру як визначальний чинник узгодженої діяльності величезної кількості елементів всесвітнього корпоративного організму.

Наш коментар

            Прекрасний, розумний та перспективний план розвою українського державотворення.

            Однак Автор, на жаль, не приділив належної уваги тим  історичним обставинам, що передують його творчим розробкам. Зокрема:

1.      Існуванню протягом більш ніж двох тисяч років, подібної до запланованої Автором  української, жидівської держави-корпорації...

2.      Існуванню, в епоху Хрестових походів та Святої Інквізиції Святої Римо-Католицької Церкви, Реконкісти та Великих географічних відкриттів, подібної до запланованої Автором  української, християнської держави-корпорації...

3.      Створенню в Піднебесній,  за часів Великого Мао, подібної до запланованої Автором української, китайської держави-корпорації...

4.      Сучасним прагненням Синів Аллаха створити, подібну до запланованої Автором української, ісламську державу-корпорацію...

Крім того, на нашу нахабну унсовську думку, у величній справі планування та проектування постіндустріальної держави „Третій Гетьманат” не слід нехтувати богонатхненними, світоглядними, фінансовими, економічними, ресурсними та людськими факторами. Хіба щоби мова йшлася про Україну від „можа до можа”. Іншими словами, від Тихого до Атлантичного океану.

Писане 27-го червня 2007року від Різдва Христового, згідно „Хрестового Євангелія без вставок і спотворень  ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ”.

З повагою та найкращими побажаннями,

Голова  Виконкому  УНА-УНСО                          Олександр Іванович Коваленко