|
| ||||||
![]() | ||||||
|
Українська баннерна мережа | ||||||
|
<< назад
Глобалізація супроти
Нації о.
Олімпій Фронтальність
глобалізаційних тенденцій ритмічно розширює амплітуду взаємозмішування
культурно-цивілізаційних основ та перетасовки, донині сформованих
антропологічних етнотипів. Взаємне поглинання рас; диспропорційне розпорошення
генофондів; соціо-культурне зіткнення цінностей, їх антогоністичність і взаємна
нейтралізація абсолютизують процес становлення єдиної, повноправної СІРОЇ РАСИ.
Проектування і розробка конгломератної вселюдської народності остаточно зруйнує
міжнаціональні відмінності (як духовні, так і матеріальні) та неповторні
атрибутивні ознаки кожного з етносів. Експансивне нав`язування
духовно-(інтелектуальної) і тілесно-(предметної) однаковості експроприює у нас
всі заощадження національного духовного досвіду наших пращурів, які фіксувалися
традицією. Постулюючи
першопринципи глобальної моноцивілізації засоби масової інформації формулюють
необхідні, апріорні першопринципи «нормальності» світоглядної системи сучасної
людини. Будь-яке претендування на вищезазначену «нормальність» включає в себе
безумовне абстрагування від етно-антропологічних, національно-культурних,
релігійних, традиційних відмінностей між людьми. В епіцентрі ціннісної таблиці
сьогодення опинилась не просто людина (як постать, як індивід, як суб`єкт
креації), а людина як (лише) існуюча жива істота, тобто як
біосировина. Сини сучасності
похабним чином ампутувалися від духовного каркасу власного народу і лише
внаслідок цього відчули себе правильними і повноцінними. В даному випадку, в
повній мірі проявляється дієвість прихованих пропагандистських програм, що
поступово опановують нашу свідомість в процесі сприйняття нами будь-якої
інформації. Парадигмально-світоглядні кліше задають певні установки і орієнтири
життєвим пошукам індивіда. Наслідки є максимально очевидними: радикальна духовна
безпритульність, циклічні блукання в порочному болоті свобод. Під впливом
нав`язуваних масонами поведінкових моделей апогеєм людської відваги стає
абсолютно тваринна байдужість. Заберіть у людини національну мову і традицію,
рідну культуру, носієм якої вона є, виразні тілесно-антропологічні ознаки – і ми
побачимо напівтваринну, біосировинну, безформенну істоту. Парадоксальним є
те, що саме така безнаціональністна істота опинилася на п`єдесталі цінностей
неоліберального глобалізованого суспільства. Вищеокреслений біосировинний
людський організм є логічним завершенням багатоетапних ціннісних редукцій і
травматичних пошуків заздалегідь обожненого – ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОГО. І лише
безобразне, безформне, безлике, чим, власне, і є усе загальнолюдське усунуло усі
причини взаємних непорозумінь і протистоянь, об`єднавши «людей» навколо
канонізації приватних, шлункових, споживацьких інтересів. Мова інстинктів, мова
споживання є транснаціональною, а отже «універсальною і максимально досконалою».
Поведінка людини перестає керуватися глибинно-ідейними принципами, передаючи
владні повноваження у цій сфері ситуативним примхам, що проростають з
гедоністично-поглинальницьких механізмів сучасної контр-культури. Остання постає
перед нами то у вигляді примітивізованого РОРсу, то у виляді
«глибокоінтелектуальних» проповідей ліберально-сіонізованих шаманів. Всяка
принциповість, як транслятор ідеологічних, релігійних, культурних чи
національних цінностей кваліфікується як екстрімізм. «Сакральна» безхребетність,
байдужість, жага слабкості є незамінними інгредієнтами у процедурі «випікання»
постмодерної істоти. Хворобливі
неогуманісти позбавили людину головного атрибуту людськості: право на конфлікт
(війну). «Любвиобильная демократия» оголосила війну перемогам, а тому спроможна
або програти цей конфлікт, або боротися заради того, щоб
боротися. Людство змогло
об`єднатися навколо велетенської миски з жирною і наваристою похльобкою.
Вселенське церемоніальне плямкання і проковтування, укладання гімнів невичерпній
мисці – все це наблизило і побратало одне з одним всіх людей на
планеті. Разом з тим, під
тиском універсалізованих бидлячо-інстинктивних прагнень (що розбурхувалися в
людині руками прихованої пропаганди) змили расові, національні та релігійні
відмінності між людьми. Ми можемо потрапити у глобальний, міжнародний простір
лише ціною зречення усього рідного, а отже національного. Але тільки такі
«коштовності» сірого сьогодення нам на потрібні.
|