 | ||||||
| ||||||
 | ||||||
 | ||||||
 Українська баннерна мережа | ||||||
|
<< назад
Who is who? Боротьба за Україну іде не між Америкою та Росією, а, скоріше, між єврейсько-американським та єврейсько-російським кланами. Ось що каже колишній радянський єврей, а нині громадянин Ізраїлю Ю. Нудельман (мовою оригіналу): `Имена Абрамовича, Мошковича, Могилевича, Голдовского, Гайдамака, братьев Черных, Леваева, Рыболова, Березовского, Гусинского, Рабиновича, Кобзона, Бернштейна, Ходорковского, Фельдмана, Хаита, Фридмана, Смолянского для значительной части русского народа символизируют захват России евреями. По мнению русских людей, приватизацию, распродажу по дешевке народного, государственного имущества, руководство экономикой и политикой осуществляют єврей и полукровки – Чубайс, Греф, Клебанов, Браверман, Вольский, Боровой, Кириенко, Немцов, Явлинский, Гайдар, Лифшиц... Русских людей раздражает, что в адвокатуре властвуют резники, падвы, якубовские, а на эстраде командуют хазановы, жванецкие, шифрины, галкины, якубовичи... К тому же эти правители-олигархи ухитряются получать двойные гражданства, что позволяет им уходить от закона` (Советская Россия. – 2002. – 20 июня). Все це `розквітло` за часів Б. Єльцина, але мало змінилося і при його наступнику В. Путіну (ім`ям якого навіть названий пивний бар в Єрусалимі, де влаштовують свої шабаші `гіперсіоністи`). Чого тільки варте, за висловом Е. Ходоса, призначення стовідсоткового єврея Михайла Фрадкова прем`єр-міністром Росії? І далі мовою оригіналу: `В первые же дни после соответствующего указа факт єврейства нового главы российского правительства был с восторгом отмечен главным раввином России и стран СНГ Берлом Лазаром в одном из телеинтервью. Еврейская пресса разразилась бурными овациями по случаю восхождения на второй после президента государственный пост `лица еврейской национальности`. Чего только стоит заголовок статьи в `Еврейском обозревателе`, посвященной столь знаменательному событию, – `СВОЙ`!` (Ходос Э. Еврейский `Норд-Ост`, или Портрет Зверя в полный рост. – Харьков, 2004. – С. 150). Єврейсько-американські шовіністи, які прагнуть оволодіти світом і які нарощують свій вплив через НАТО в Євросоюзі (обидві структури є наддержавними і тому загрозливими для будь-якого державно-національного суверенітету), виробили особливу геополітичну стратегію під цинічною назвою `ковбасна політика`. Суть її полягає в тому, що існуючі незалежні держави розколюються за національно-культурними ознаками на кілька міні-держав, якими потім керують маріонеточні уряди. Подібний сценарій розробляється і для України, згідно з яким має відбутися `розчленування` єдиної і потенційно могутньої країни на Західну та Східну з одночасним виокремленням Кримського півострова. Тому так розкручується наскрізь іонізованими ЗМІ `російськомовне питання` та усілякими засобами штучно підкреслюються культурні особливості західного, східного та південного регіонів нашої соборної України. Хто володіє сьогодні українськими ЗМІ, зокрема телеканалами? Ці прізвища усі знають: В. Медведчук, Г. Суркіс, О. Роднянський (разом з керівником Американського єврейського конгресу Р. Лаудером), В. Пінчук, В. Рабинович та деякі інші. Абсолютна більшість з них єврейські діячі, які поширюють в Україні ворожу до неї ідеологію. Тому відповідь на запитання `Кому це вигідно?` лежить, як то кажуть, на поверхні. Підступна ідея розколу України має, вочевидь, деякі історичні паралелі, з яких згадують, наприклад, Західно-Українську Народну Республіку (1918), а також Донецько-Криворізьку Радянську Республіку (теж 1918) зі столицею у Харкові. У Криму ж, як відомо з історичних досліджень, двічі (у 20-х та 40-х роках XX ст.) єврейсько-більшовицька влада Росії намагалася за підтримки американських сіоністів (зокрема, організації `Джойнт`, яка і нині існує в Україні) утворити єврейську автономію. Для цього, мабуть, і було влаштоване масове виселення кримськотатарського населення, яке і сьогодні ще вимушене відстоювати свої права. Найвищу державну посаду в сучасній Кримській автономії обіймає Б. Дейч, який водночас є одним з керівників Єврейської конфедерації України (разом з Ю. Звягільським, Г. Суркісом, О. Роднянським та ін.), а теперішній міністр туризму цієї автономії, як повідомляють ЗМІ, запропонував передати південне узбережжя Криму в оренду Росії на 99 (!) років. Тому нам всім треба бути пильними щодо намагань єврейсько-російських ставлеників зруйнувати наш спільний дім. Георгій Щокін Передрук з книги Щокін Г.В. За кого ж голосувати?: Спроба відвертої відповіді. - К.: МАУП, 2004. - 68 с.
|
