<< назад

Чи змусять нас попови жерти шматочки язика, хай навіть русскага, замість хліба та для сугрєву!?

 

            Останнім часом всім стало остаточно зрозуміло, що Партії Регіонів та її лідеру Президенту України Віктору Януковичу нема чого запропонувати до столу та печі українців, крім вєлікага і магучага русскага язіка.

Тому Партія регіонів визначилася зі стратегією на передвиборчу кампанію-2012: ставка буде зроблена на те, щоб повернути свій базовий електорат, що знаходиться в східних і південних областях. В Адміністрації президента, у Кабміні і фракції регіоналів у Верховній Раді однозначно переважає думка, що необхідно виконати гуманітарні обіцянки, які були дані Віктором Януковичем напередодні президентських виборів. Як повідомило джерело в керівництві ПР, у передвиборному штабі партії впевнені: це єдина можливість для регіоналів посісти перше місце на виборах за партійними списками, пише "Сегодня".

 На сесії парламенту, яка розпочнеться у вівторок і закінчиться в середині липня, регіонали мають намір перейти до практичних кроків. «Серед ключових законопроектів, які ми маємо намір прийняти, - закон про мовну політику Колесніченко і Ківалова. Цей проект активно підтримує і лідер фракції Олександр Єфремов. Правда, не впевнений, що нас підтримають колеги з партії Литвина, але 226 голосів є і так», - сказав перший заступник голови фракції ПР Михайло Чечетов.

Також, за його словами, на новій сесії не буде перешкод для законопроекту про вибір мови виховання в дитсадках, який не змогли внести до порядку денного в січні через брак голосів.

            Таким чином, ПР знову буде намагатися перетворити вибори до Верховної Ради України на міжетнічне російсько-українське протистояння.

Традиційно така перспектива особливо занепокоїла політолога Михайла Погребинського та його одноплемінників. Певно, через обставини власного етнічного походження він сумнівається, що ПР піде на такий крок: «Прийняття такого закону обіцяли давно, проте його все немає. Але так можна повернути хоча б частину свого електорату. Хоча, безумовно, це тільки одне питання, а ПР потрібно розвернутися до свого виборця і з соцполітики, і по поліпшенню відносин з Росією».

            У світлі подібних тенденцій його непокоїть і доля сьогоднішнього градоначальника, регіонала Попова, росіянина, у протистоянні з українцем Кличком на посаду мера Києва: «Фронт змін» і БЮТ висувають Кличка на вибори мера, тому що він найбільш рейтинговий, а в них немає жодної кандидатури, навіть умовно прохідної. Тож тут нема нічого дивного. Звісно, для самого Кличка це добре, але, гадаю, у нього важко з шансами, бо позиції Попова буквально щомісяця посилюється. Якщо Попов добре прибиратиме Київ від снігу, бурульок, тоді шанси в Попова будуть набагато кращі, ніж у Кличка.»

Для «опозиціонерів» дуже важливо локалізувати Кличка в Києві, відповідно, він менше приділятиме уваги парламентським виборам. І якщо він стане мером, тоді не зможе пройти у Верховну Раду. Це може послабити позиції потенційної фракції «Удар» у Верховній Раді.

Вибори мера у Києві, за етномовної стратегії ПР, зводяться до прямої конкуренції двох фаворитів: українця Кличка і росіянина Попова. Кличко має більш-менш усталений електорат, і для нього важлива хоча б публічна підтримка «опозиції», що збільшує його шанси. У Кличка вищий рейтинг, ніж у Попова, але проблема Віталія в тому, що Попов його стрімко наздоганяє. Рейтинг Попова зростає. Це наслідок його активної господарської діяльності в Києві, він достатньо ефективно працює як господарник.

 

Попов на практиці вже демонструє свою управлінську здатність. А як каже прислів’я, краще синиця в руках, ніж журавель у небі, тобто люди розмірковують так: краще такий Попов, ніж людина, яку ми не бачили в дії. Особливо після двічі демократично і самостійно обраного киянами грандіозного «космічного» злодія, громадянина Ізраїлю…

 

03.02.2012