<< назад

Проффесор Зварич назвав Юлю гадюкою!

 

”Неформально я вже в команді Тимошенко”

український буржуазний націоналіст Роман Зварич,

що перекваліфікувався у ліберала та хоче

відкрити власний маленький ресторанчик

 

Старовинний відреставрований іконостас висить на стінах кімнати, де працює народний депутат від блоку ”Наша Україна — Народна самооборона” Роман Зварич, 55 років. Розповідає, що коли був призначений міністром юстиції, Сюзана Станік (очолювала Мін’юст у 1997–2002 роках. — ”ГПУ”) залишила кабінет із білими меблями і зеленими стінами.

 

— Я думав, що здурію! Не міг там працювати. Ішов до своїх заступників або в приймальні сидів. Нарешті знайшов шість мільйонів позабюджетних коштів для завершення ремонту. Це не були хабарі, за це нічого ніхто не хотів. Зараз кабінет міністра юстиції просто шикарний!

 

Наступники подякували?

 

— Якби ж хоч одна скотина слово сказала! — сміється. — Ні Головатий, ні Лавринович, ні Оніщук. Так, ніби це в порядку речей!

 

Як ”любі друзі” Ющенка стали ”любими друзями” Тимошенко?

 

— Є комбінація причин. Але все зводиться до того, що президент ”кинув” свою команду. Просто віддав її на поталу! Подумайте: у 2002, 2003, 2004 роках була потужна команда. Ми зробили революцію! Юля і Турчинов мали відношення до цього, але основне планування велося в нас. А президент просто знищив цю команду.

 

Про що  йшлося на зустрічі з президентом напередодні нового року?

 

— У Віктора Андрійовича є одна позитивна риса: він упертий. Це не дозволяє йому в принципових питаннях іти на компроміси. Він тебе буде довбати, довбати, довбати! Поки ти не скажеш, що перейшов на його позицію. Якось з їхнього боку сидів сам Янукович, а нас — ціла армія. Ющенко тоді переконував про якесь формулювання по мові. Янукович спокійно слухає цей монолог, який тягнеться 40 хвилин. Нарешті Ющенко закінчив і Янукович має щось сказати. Він каже одне речення: ”Пане президенте, ви не турбуйтеся, я вас запевняю — ми домовимося”. По-донецьки. Я дивлюся, яка буде реакція президента. Віктор Андрійович дивиться на Януковича, а той нічого більше не говорить. Дивиться, дивиться... Така довга пауза, і тоді каже: ”Знаєте, я таки вас не переконав”. І починається чергових 45 хвилин!

 

Тимошенко з Ющенком воюють на смерть. Президент готовий пожертвувати своїм другим терміном, щоб знищити її?

 

— Я відчуваю, що президент прийняв рішення не балотуватися на другий термін. Бачили малюнок, коли дві гадюки з двох боків себе поїдають? Тут щось схоже.

 

Нині ви в команді прем’єрки?

 

— Думаю, що так. Але неформально. А там побачимо. Я ж не знаю, куди вона далі поведе.

 

Не боїтеся в ній так само розчаруватися, як у Ющенку?

 

— Звичайно ж, боюся. Але якось ми з Юлею говорили, і я їй вирішив сказати трохи відверто: ”Бачу, ти свою команду не кидаєш і бережеш”. Вона клялася, що якщо я перейду в її команду, то можу бути впевнений, що вона мене ніколи не кине. Думаєте, моє рішення було раптовим? Ні. Я до нього йшов півтора року. Я був відданий президенту.

 

Тимошенко закидають те, що вона не любить Україну.

 

— Я не можу так сказати. Вона не сильно переймається патріотичними почуттями, тобто такими, які будуються виключно на емоційному началі. Але ті, які в неї є, — вони достатньо сильні. Це не шароварщина.

 

Її загравання з Москвою лякають багатьох патріотів...

 

— Мене теж. Але мені здається, що вона це робить, бо відчуває сильну потребу підкріпити окремі позиції в українській державі. Принаймні я хочу в це вірити.

 

19.03.2009

 

Р. КАВАЦЮК, О. СМАЛЮХІВСЬКА